попектися

-ечу́ся, -ече́шся, док.

1) Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. || у сполуч. зі сл. смага. Стати сухими і шершавими від внутрішнього жару, спраги (про губи). || у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що пожалитися. || перен., розм. Зазнати невдачі, мати несподівану неприємність.

2) Спектися, стати готовими (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

3) Пектися якийсь час (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).